Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наш сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною. (А. С. Макаренко)

/Files/images/співпраця 1.JPGAmor vincit omnia – любов перемагає все. Цей вираз дійшов до нас з часів існування Стародавнього Риму. З любові народжується все прекрасне на землі. Любов, як високе моральне почуття, надихає не тільки поетів. Вона є життєдайною силою, яка робить людину здатною стійко і самовіддано протягом всього життя віддавати все найкраще предмету своєї любові.

Родина – природний осередок найглибших людських/Files/images/моя с.png почуттів: тут народжуються і поглиблюються любов до матері і батька, бабусі і дідуся, роду і народу, пошана до рідної мови, історії, культури. З перших годин появи дитини на світ, з перших місяців і років її життя батьки, родичі. Всі, хто поряд, ставляться до неї лагідно і ніжно, щиросердно й чуйно, і в дитячому серці зароджуються, вкорінюються відповідні моральні почуття – любов до людей, милосердя, доброта, що є сутністю вихованої людини.

Наше суспільство здавна визнає очевидну істину: батьки – головні природні вихователі дитини. Історія людського суспільства поклала на батьків головну відповідальність за виховання своїх дітей, “коронувавши” їх як найперших і незамінних на вчителів у житті кожної дитини. Про сину виховного впливу батьків красномовно свідчать українські народні прислів’я та приказки: “Які мама й татко, так й дитятко”, “Яка мама – така й сама”, “Хороші діти – то честь батька і матері”.

/Files/images/співпраця 2.JPGВ усі часи зневажливо ставилися до тих, хто не виконував покладених природою батьківських обов’язків. Без глибокої, самовідданої й розумної любові до дітей не може бути повноцінного сімейного виховання. Виховати дитину - велике мистецтво, так як сам процес виховання – це безперервна робота серця, розуму і волі батьків. Саме батьки є головною ланкою у особистісному розвитку своєї дитини, бо вони найчастіше спілкуються з ними. Як говорив педагог А.С. Макаренко: «Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи повчаєте, чи наказуєте її. Ви виховуєте її кожної миті свого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома».

У сучасному світі зростає розуміння ролі сім’ї, як такої, що визначає не тільки долю дитини, а розвиток суспільства.

В Концепції дошкільного виховання в Україні, Державній національній програмі “Освіта”. Україна/Files/images/мос 1.jpg ХХІ ст., Закон України “Про дошкільну освіту та виховання”, “Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні” підкреслюється велика роль родинного виховання, передбачається взаємопроникнення сімейного і суспільного виховання з метою створення для кожної дитини єдиного виховного середовища й водночас підкреслюється відповідальність за виконання своїх батьківських обов’язків.

Сьогодні, лише незначна частина батьків може спрямувати у правильне русло виховання своєї дитини, отже, потребує допомоги фахівців. Такою допомогою повинна бути діяльність педагогів, які сприяють всебічному розвитку дітей, та допомагають сім’ї у їх вихованні. Розуміння того, що саме в сім’ї закладається фундамент повноцінного фізичного і психічного розвитку дитини, спонукає дошкільний заклад до пильного вивчення запитів, потреб і вимог сучасної сім’ї, тобто, до тісної взаємної ДНЗ і родини.

/Files/images/співпраця 3.JPGСпівдружність з сім’єю – одне з першочергових завдань, мабуть, у кожному дошкільному закладі. Сучасне життя спонукає до урізноманітнення та обновлення форм спільної роботи з батьками. Використання різних форм і методів, залучення батьків до співпраці, творчість педагогів, дипломатичність – запорука успішної взаємодії ДНЗ і родини. Здійснення цієї роботи, досягнення в ній справжнього успіху можливі лише при індивідуальному підході до кожної сім’ї. Тільки тоді батьки йтимуть до дитячого садка зі своїми радощами і сумнівами, стають єдиним колективом, завжди допоможуть і підтримають педагога.

В нашому дошкільному закладі ми використовуємо такі форми роботі з батьками:

1) індивідуальні (анкетування, попередні візити батьків з дітьми, співбесіди, консультації, телефонний зв’язок, відвідування вихованців удома).

2) наочно-письмові (батьківські куточки, тематичні стенди, виставки, родинні газети, скринька ідей та пропозицій).

3) групові (консультації, збори, практикуми, школа молодих батьків, зустрічі з цікавими людьми).

4) колективні (батьківські конференції, зустрічі за круглим столом, засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, перегляд ранків, спортивних загань).

/Files/images/батьки 1.jpg/Files/images/батьки 2.jpg/Files/images/батьки 3.jpg/Files/images/батьки 4.jpg/Files/images/батьки 5.jpg/Files/images/батьки 6а.jpg/Files/images/батьки 7.jpg/Files/images/батьки 8.jpg/Files/images/батьки 9.jpg/Files/images/батьки 10.jpg/Files/images/батьки 11.jpg/Files/images/батьки 12а.jpg/Files/images/батьки 13.jpg/Files/images/батьки 14а.jpg/Files/images/батьки 15а.jpg/Files/images/батьки 16а.jpg/Files/images/батьки 17.jpg/Files/images/атестація кудренкобатьки 18.jpg/Files/images/батьки 18.jpg/Files/images/батьки 19.jpg/Files/images/батьки 20.jpg/Files/images/батьки 21.jpg/Files/images/батьки 22.jpg/Files/images/батьки 23.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 11