/Files/images/струк валя.jpg

Сестра медична старша

Струк

Валентина

Миколаївна

Про стан медичного обслуговування в ДНЗ

Медичне обслуговування дітей у дошкільному закладі включає обов΄язкові огляди один раз на рік стоматолога, лікаря-педіатра та лікарів інших спеціальностей для дітей 6-річного віку.

Вони оглядають дітей, роблять висновок про стан здоров΄я, дають рекомендації, щодо додаткових обстежень, лікування, профщеплень, режиму харчування, дієтичного харчування.

Планомірно проводяться антропометричні виміри дітей: групи раннього віку - 1 раз у квартал, дошкільні групи - 1 раз у півроку. Проводимо огляд дітей на педикульоз один раз на тиждень. Раз на рік проводяться обстеження дітей на ентеробіоз.

У ДНЗ, враховуючи стан здоров΄я дітей, використовуються методи оздоровчого характеру: фітотерапію, аромотерапію, кольоротерапію, точковий масаж, профілактика плоскостопості.

Взимку для профілактики простудних захворювань використовуємо аромолампи з маслами ялиці, піхти, евкаліпту, чайного дерева. Діти дихають фітонцидами часнику і цибулі. У цьому році придбано в усі групи очисники повітря з функціями: зволоження, іонізації, озонірованія, ароматизації повітря різними маслами.

/Files/images/IMG_1488.JPG В ДНЗ систематично проводиться загартування дітей. Вихователі із своїми вихованцями щоденно перебувають на свіжому повітрі незалежно від пори року. В теплу пору року діти ходять по траві босоніж, приймають повітряні ванни, практикується обливання ніг водою контрастних температур. Влітку в тиху годину діти сплять при відкритих кватирках.

/Files/images/IMG_1472.JPGВ кожній групі є доріжки для профілактики плоскостопості та подушечки здоров’я, складовою частиною є трави: чебрець, полинь, м’ята, меліса. Велика увага приділяється профілактичній роботі. З дітьми проводяться заняття ЛФК по профілактиці захворювань опорно-рухового апарату.

Одне з важливих призначень роботи ДНЗ – санітарно-освітня робота з дітьми, вихователями та батьками, а саме, перша допомога при тепловому та сонячному ударі, якщо дитина захворіла на вітряну віспу, про значення профілактичних щеплень, профілактика ентеробіозу та інше.

Постійно проводиться моніторинг захворюваності дітей ДНЗ. Під особливим контролем температурний режим приміщення.

Аналіз захворювання проводиться на основі даних річного статистичного звіту, який складається на основі медичної документації, яка ведеться щоденно. На кожну дитину в групі ведеться лист здоров’я.

Систематично, в плановому порядку, та за епідеміологічними показниками санітарний стан ДНЗ контролюється районною СЕС із записами в санітарному журналі дошкільного закладу.

Дані про результати медичного обслуговування дітей в ДНЗ фіксуються і зберігаються у порядку, встановленому МОЗ України. Проводиться контроль навантаження дітей з особливими потребами як на заняттях з фізвиховання, так і на протязі всього перебування в ДНЗ, а також загальний контроль навантаження дітей на заняттях фізкультури. В зв’язку з останніми трагічними подіями навантаження дещо зменшено, відмінено кроси з фіксацією часу.

Питання медичного обслуговування дітей розглядається на засіданнях педагогічної ради, виробничої наради, наради при завідуючій, психолого-медико-педагогічній нараді, видаються накази.

Графічно розроблена система оздоровчих заходів в ДНЗ, які мають сприяти зменшенню захворюваності вихованців. Розроблена схема роботи колективу ДНЗ по охороні та зміцненню здоров’я дітей.

Виготовлені екологічні паспорти здоров’я на кожну дитину.

Відповідна організація рухового режиму, різні форми роботи з фізичного виховання, створення валеологічного та екологічно обґрунтованих умов для організації дитячої життєдіяльності, безперечно сприяють зниженню рівня захворюваності наших вихованців.

Про організацію харчування

ДНЗ «Ромашка»

/Files/images/повар 2.jpgХарчування дітей в ДНЗ здійснюється у відповідності до вимог Інструкції по організації харчування дітей в ДНЗ, затвердженої спільними наказом МОЗ і МОН України № 298/227 від 17.04.2006 р та зареєстрованої в Мінюсті 05.05.06 р. № 523 (12397).

Схеми постачання, маршрути та графіки постачання харчових продуктів та сировини розробляються та узгоджуються з відділом освіти, міською радою та районною СЕС.

Забезпечується дотримання санітарно-гігієнічних вимог згідно ст. 17 Закону України «Про забезпечення санепідемблагополуччя». Неухильно виконується робота по запобіганню спалахів інфекційних захворювань та харчових отруєнь.

Регулярно проводиться профілактика йодної недостатності серед дітей шляхом вживання в їжу йодованої солі.

/Files/images/IMG_1502.JPG За даними медичних оглядів виявляється контингент дітей, які підлягають дієтичному харчуванню.

Під постійним контролем знаходиться вітамінізація харчування дітей. В групах вирощується зелена цибуля, яку діти вживають під час їжі. Періодично організовуються вітамінні столи з морквою, капустою, буряком, яблуками.

Проводиться С-вітамінізація третьої страви згідно дотримання наказу 110/95/29 від 20.02.2007р. «Про затвердження обов’язкової С-вітамінізації готових страв дошкільних, загальноосвітніх, інтернат них, навчальних та оздоровчих закладів для дітей».

Раз у квартал проводиться аналіз виконання натуральних норм і про це інформується міська рада та відділ освіти. Стовідсотково виконуються норми по хлібу, олії, цукру, борошну, картоплі, овочах, маслові.

/Files/images/кухня.jpg Регулярно якість та калорійність харчування контролюється районною СЕС. Беруться також проби води та змиви на наявність шкідливих бактерій як у харчоблоку, так і в групах. Суттєвих зауважень з боку СЕС не виявлено.

Постійно ведеться просвітницька робота серед батьків з питань харчування, профілактики захворювань, пов’язаних з якістю харчування.

Питання харчування дітей, всі його аспекти тримаються під постійним контролем старшою медичною сестрою, завідувачем, завгоспом.

Ведеться медичний контроль за технологією приготування страв, про що робляться відповідні записи.

Під постійним контролем видача їжі з кухні та отримання її помічниками вихователів. Графік роздачі їжі розміщено на вході до харчоблоку. Ведеться контроль наявності сертифікатів на продукти, які завозяться.

/Files/images/IMG_1499.JPGПитання організації харчування в ДНЗ виносяться на розгляд за

сідань психолого-медико-педагогічних нарад, виробничих нарад та загальносадові батьківські конференції.

Можна зробити висновок, що по питанню харчування проводиться кропітка, ретельна, щоденна, безкомпромісна робота.

Результат – задоволені діти, вдячні батьки, є факти, що мами запитують рецепти тих чи інших страв, щоб приготувати їх вдома. Особливо дітям подобаються ліниві голубці, вареники з м΄ясом, пиріжки з різними начинками, борщ, ліниві вареники, сирники та багато іншого.

Компоненти харчування.

Харчові джерела вітамінів та мінеральних речовин

/Files/images/повар 5.gif

Біотин - Печінка, яєчний жовток, овес, овочі, горіхи, пророщене зерно

Вітамін А (ретинол) - Риб’ячий жир, печінка, нирки, молоко, масло, сир, яйця, маргарин, зелені листкові овочі, жовті та червоні фрукти й овочі (зокрема абрикоси, морква, помідори)

Вітамін В1 (тіамін) - Свинина, бекон, печінка, нирки, продукти із цілого зерна, дріжджі, соя, риба, зелені овочі (зокрема горошок), картопля

Вітамін В12 (ціанкобаламін) - Печінка, м’ясо, яйця, дріжджовий екстракт, молочні продукти, риба. У рослинній їжі відсутній

Вітамін В2 (рибофлавін) - Клітковина, печінка, дріжджі, зернові зародки, м’ясо, соя, яйця, овочі, горіхи, молочні продукти (зокрема сир)

/Files/images/вітаміни картінка.jpgВітамін В3 (ніацин) - Печінка, пісне м’ясо, продукти із цілого зерна, овочі (зелений перець, горошок, картопля тощо), риба, дріжджі, арахіс, сир, яйця

Вітамін В5 (пантотенова кислота) - Більшість продуктів, як-от: м’ясо, зернові продукти (зокрема з висівками, темний рис), овочі, дріжджі, яйця, горіхи

Вітамін В6 (піридоксин) - М’ясо, яйця, риба, хліб, зелені овочі (зокрема капуста), дріжджі, пророщене зерно та продукти з борошна з висівками, молоко

Вітамін Д (кальциферол) - Масло, маргарин, яйця, риб’ячий жир, жирна риба

Вітамін Е (токоферол) - Насіння, зелені листкові овочі, горіхи, хліб із висівками, маргарин, крупи, яєчний жовток, рослинна олія, пророщене зерно

Вітамін К - Зелені овочі, соя, печінка, рослинна олія, крупи, фрукти, горіхи

Вітамін С (аскорбінова кислота) - Чорна смородина, шипшина, солодкий перець, апельсини, лимони, помідори

Залізо - М’ясо, печінка, нирки, яйця, квасоля, сочевиця, шпинат, курага, дріжджі, інжир, чорнослив, крупи, горіхи, какао, патока

Йод - Морепродукти, печінка тріски, фрукти, овочі. Йодовані добавки містяться також у деяких сортах кухонної солі

Калій - Крупи, фрукти і фруктові соки, овочі, горіхи, м’ясо

Кальцій - Молоко, йогурт, сир, м’ясо, крупи (зокрема вівсяна), риба (зокрема сардини), зелені овочі (крес-салат, шпинат тощо), кунжут, горіхи

Лецитин (холін та інозитол) - Яєчний жовток, печінка, нирки, продукти із цілого зерна, овес, горох і боби, горіхи, пророщене зерно

Магній - Зелені овочі (крім шпинату), хліб, молоко, яйця, арахіс, соя, кунжут, ціле зерно

Марганець - Листкові овочі, боби, горох, ананаси, продукти із цілого зерна, яєчний жовток, горіхи, насіння, чай, кава

Мідь - Зелені овочі, печінка, молюски, продукти із цілого зерна, сухофрукти, миндаль

Сірка - Яйця, м’ясо, риба, молоко, крупи. Міститься у всіх білках

Фолієва кислота - Печінка, зелені овочі, бобові, хліб, банани, продукти із цілого зерна, дріжджі

Фтор - Чай, морська риба

Цинк - М’ясо, продукти із цілого зерна, бобові

/Files/images/бордюр 2.gif

ОСОБИСТА ГІГІЄНА

ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.

Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.

/Files/images/умивание 1.jpgЩоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.

Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.

Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.

Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!

Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.

/Files/images/зуб.jpgДитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.

Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.

Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев'язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.

Що необхідно знати про температуру

/Files/images/медсонце.pngДля немовля в перші місяці життя оптимальною вважається температура 37°С. Упродовж року вона повинна знизитися до 36,6°С. Щоб своєчасно розпізнати перші ознаки захворювання в дитини, потрібно попередньо виміряти її температуру в здоровому та спокійному стані. Рекомендовано завести температурний щоденник, у якому записувати показники, виміряні термометром вранці, вдень та ввечері.

Необхідно знати, що підвищення температури – це не хвороба, а ознака того, що організм веде активну боротьбу із розмноженням бактерій та вірусів.

Вимірювання температури

Причинами підвищення температури в дітей можуть бути тривалий плач, перезбудження, кольки, прорізування зубів чи зараження інфекцією.

Ослаблений після хвороби організм має знижену температуру (до 36°С). Якщо ж температура більше тижня тримається 37°С, то причиною може бути запалювальний процес. Для його успішного лікування варто звернутися за консультацією до фахівця.

Дітям до року педіатри радять збивати температуру, якщо вона вища 38,2°С, а старшим – якщо вища за 38,5°С.

Всесвітня організація здоров’я не рекомендує знижувати температуру до 39,0-39,5°С, лише дітям, які на фоні підвищеної температури мають судоми, неврологічні захворювання, хронічні захворювання органів кровотворення, що не досягли двох місяців.

Важливо знати, що в дітей грудного віку температура може піднятися дуже швидко, тому навіть при невеликому підвищенні варто викликати лікаря.

За допомогою термометра. Наявність температури більшість мам визнають просто, поцілувавши лобик. Проте лише за допомогою термометра можливо визначити її точне значення. Найбільш зручним для виміру температури в маленьких дітей є електронний термометр. Бажано, щоб у малюка був власний термометр. Перед використанням обов’язково протріть його спиртом чи теплою водою з милом. У немовлят краще за все вимірювати температуру в паховій складці. За допомогою термометра-соски можна безпечно виміряти температуру в роті(норма37,1°С). Якщо у вас спокійна дитина чи ще не вміє перевертатися, то можна виміряти температуру ректально (бажано, щоб кишечник був порожнім) чи під пахвами. Виміряна ректально температура буде вищою на 0,5-1°С за температуру тіла.

Знижуємо температуру

1. Передусім потрібно часто поїти дитину теплими компотами, водою, чаєм, молоком(при температурі до 38,5°С). Якщо вона відмовляється від пиття, то проконсультуйтесь із лікарем.

2. За відсутності судом у дитини, ознобу, жарознижуючих ліків, скористуйтесь обтиранням (як допоміжним засобом). Не варто обтирати водою з додаванням спирту, оскільки його пари подразнюють легені та можуть викликати погіршення стану здоров’я. Розтирайте теплою водою від периферії до центру тіла. Покладіть серветку на лобик та стежте, щоб вона була зволоженою.

3. Якщо в дитини озноб і висока температура, то в жодному разі не обтирайте водою. У такому стані дрібні судини тіла звужені та не наповнені кров’ю, тому випаровуватиметься волога, температура спадати не буде. Потрібно дати таблетку но-шпи ( при температурі до 39°С), розчинену в 1 чайній ложці кип?яченої води.

4. При температурі, вищій за 38,5°С, давайте жарознижувальні ліки. Правильно їх підібрати вам допоможе лікар.

На замітку:

1. Якщо в дитини температура і вона не хоче їсти, то в жодному разі не змушуйте. Оскільки організм розумніший, він просто всі сили хоче спрямувати на боротьбу з інфекцією, а не на перетравлення їжі.

2. Будьте обережні з такими жарознижувальними, як анальгін та аспірин. Всесвітня організація здоров’я заборонила їх давати дітям до 14 років, оскільки перші провокують ураження печінки, зниження згортання крові (внаслідок чого можуть виникнути внутрішні кровотечі), а друге – має токсичну дію, пригнічує кровотечу, викликає алергію (анафілактичний шок).

3. Жарознижувальні сиропи давайте, попередньо уважно ознайомившись із дозуванням та побічними діями.

4. Свічі для зниження температури подіють лише через 35-45 хвилин, а жарознижувальні сиропи – через 20-30 хвилин.

/Files/images/розов блестяш.gif

Розбився термометр. Що робити?

Ртуть дуже небезпечна. Потрапити в організм вона може двома шляхами: через травний тракт або дихальні шляхи. Результат – ртутне отруєння, перебіг якого може бути тривалим і без якихось загальних симптомів. Дратівливість, нудота, схуднення. Подумаєш, з ким не буває…

Проте це отруєння повільно, але точно підкрадається до найважливішою ділянки нашого організму – центральної нервової системи та нирок. А тому, розбивши термометр, пам’ятайте основне: прибирати ртуть треба ретельно і швидко.

· Перед збиранням ртуті одягніть гумові рукавички: речовина не повинна торкатися оголених ділянок шкіри.
· Локалізуйте місце аварії. Ртуть прилипає до поверхонь, її легко можна рознести на підошвах взуття по інших приміщеннях.
· Максимально ретельно зберіть ртуть і всі частинки термометра в скляну посудину з холодною водою, щільно закрийте кришкою. Вода потрібна для того, щоб ртуть не випаровувалася. Банку тримайте далеко від нагрівальних приладів.
· Дрібні крапельки можна зібрати за допомогою шприца, гумової груші, двох аркушів паперу, лейкопластиру, скотчу, мокрої газети.
· Банку слід передати фахівцям служби «101».
· Відчиніть вікна та провітріть приміщення. Якщо десь залишилося якісь випари, нехай вони вивітрюються.
· Місце розливу ртуті обробіть концентрованим розчином марганцівки або хлорного вапна. Це окислить ртуть. Якщо їх удома немає, можна приготувати гарячий мильно-содовий розчин: 30 грамів соди, 40 грамів тертого мила на літр води.

Чого робити не можна:

· Викидати розбитий термометр у сміттєпровід. Два грами ртуті здатні забруднити шість тисяч кубометрів повітря.

· Не можна підмітати ртуть віником: жорсткі його прутики подрібнюють отруйні кульки на пил.

· Не можна збирати ртуть із допомогою пилососа: повітря полегшує випаровування рідкого металу. До того ж пилосос після цього доведеться відразу ж викинути.

· У жодному разі не можна створювати протягу до того, як ви зібрали ртуть, інакше блискучі кульки розлетяться по всій кімнаті.

· Не можна прати одяг і взуття, які контактували з ртуттю, у машині. Цей одяг найкраще викинути.

· Не можна спускати ртуть у каналізацію. Вона має власність осідати в каналізаційних трубах. До речі, витягти ртуть із каналізації – неймовірно складно.

До речі, сполуки ртуті є в різних технічних пристроях. Наприклад, у лампах денного світла, батарейках, деяких фарбах. Будьте обережні.

/Files/images/розов блестяш.gif

Пам’ятка для батьків, дитина яких уперше піде до дитячого садка

1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.
2. Уникайте будь-яких негативних розмов у сім´ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садка.
3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім´ї.
4. Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був належним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийоми їжі, прогулянки).
5. Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.
6. Навчайте дитину їсти не перетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку.
7. Відучіть дитину від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету.
8. Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.
9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку – збирати, розбирати.
10. Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.
11. Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.
12. Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.
13. Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини – привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.
14. Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.
15. Повідомте медичну сестру про стан здоров’я вашого малюка.
16. Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не збігався з епікризними термінами: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.
17. Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.
18. Не залишайте дитину одну в перші дні відвідування дитячого садка, побудьте з нею певний час на прогулянці, до обіду, у разі потреби – залишіться на тиху годину.

/Files/images/лин 03а.gif

Заходи профілактики ротавірусної інфекції в дошкільному закладі

Однією з найпоширеніших причин тяжкої діареї у дітей є ротавірусна інфекція (РВІ), яка призводить до зневоднення дитячого організму й інших, більш небезпечних наслідків. Характерними симптомами захворювання є підвищення температури тіла, блювання, понос.

Інфекція передається здебільшого фекально-оральним шляхом. Оскільки джерелом ротавірусу є хвора людина, захворювання поширюється через прямий контакт з нею, вживання в їжу інфікованих продуктів, а також через забруднені предмети побуту – іграшки, посуд, ручки дверей, білизну тощо. Профілактика РВІ у дошкільному навчальному закладі дуже важлива, адже від проінформованості працівників і батьків та їхнього свідомого ставлення до своїх обов’язків щодо забезпечення санітарно-гігієнічних норм залежить попередження спалахів РВІ серед дітей.

Збудник ротавірусу локалізується в кишковому тракті, він стійкий до дезінфікуючих засобів і низьких температур, а також дуже швидко поширюється. Отже, РВІ належить до захворювань, профілактикою яких є належне виконання санітарно-гігієнічних заходів.

У нашому дошкільному навчальному закладі проводять низку заходів для запобігання винекненню та розповсюдженню інфекційних захворювань. Особливу увагу приділяємо профілактиці РВІ серед працівників, які опосередковано та безпосередньо контактують з дітьми, зокрема працівників харчоблоку та помічників вихователів.

Також дуже важливо навчити дітей правил особистої гігієни та постійно стежити, щоб вони дотримувались цих правил, зокрема:

• мили руки безпосередньо перед та після прийому їжі, а також після відвідування туалетної кімнати;
• носили чистий одяг;
• користувалися лише власними предметами особистої гігієни – рушником, білизною, гребінцем тощо.

Звісно, у разі виявлення хворої дитини важливо вчасно надати їй медичну допомогу та ізолювати від дитячого колективу.

/Files/images/лин 03а.gif

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ХАРЧУВАННЯ У ДІТЕЙ

Харчування — це одна із найважливіших функцій, яка забезпечує життєдіяльність нашого організму. Процес харчування у людини поряд з біологічною функцією викопує також соціальні, психологічні функції. Їжа може бути формою спілкування, джерелом позитив­них емоцій, засобом відсторонення від власних проблем. Розрізняють декілька видів їжі за психологічним фоном, який їжа формує:

· їжа, яка дає почуття впевненості і захищеності (молоко);

· їжа, яка дає почуття фізичної сили і міці (м’ясо);

· їжа, яка підкреслює високий соціальний статус (кав’яр та червона ікра);

· їжа дорослих, яка заборонена для дітей (кава, вино).

Виникнення харчових розладів пов’язане не тільки з органічними, але й із психологічними, соціальними факторами, самі ж харчові розлади відносять до психосоматичних.

/Files/images/повар 3.jpgУ дошкільному віці підвищений або знижений апетит дитини психологи більш за все пов’язують з дисгармонійними сімейними стосунками, неправильною поведінкою батьків, їх неправильним уявленням про здорове харчування. Часто батьки, діти яких страж­дають порушенням харчової поведінки, не можуть правильно організувати режим харчування дитини. Помилкою також може бути неправильне використання продуктів харчування, які не відповідають віку дитини, догодовування в проміжках часу між основними прийомами їжі, надмірне вживання солодощів. Батьки іноді не враховують фізіологічних можливостей дітей, пропонуючи їм надмірну кількість харчів. Процес харчування може бути пов’язаний із негативними емоціями (конфлікт між мамою (татом) та дитиною, обмеження свободи дитини, вимагання ідеальної чистоти, ультиматуми, погрози). Знизити апетит дитини може критика батьків на її адресу за обіднім столом. Діти можуть відмовитись від харчування через пригнічений стан. У багатьох випадках відмова від їжі є для дитини засобом привертання уваги до себе батьків та близьких.

Неадекватне виховання батьками, які нехтують дитиною або схильні до гіперопіки, постійно все забороняють або все дозволяють, не вчить дитину адекватно реагувати на внутрішні стимули голоду і насичення їжею, тому уявлення про здорове тіло не може у неї розвиватись.

Конфлікти між мамою (татом) та дитиною можуть також сприяти розвитку ожиріння. Нерідко діти починають вживати велику кількість їжі в тому випадку, якщо вони відчувають себе кинутими, якщо їм недостатньо любові, тепла. У даному випадку їжа є джерелом позитивних емоцій. Діти переїдають, схильні до надмірної ваги або страждають від ожиріння саме в тих сім’ях, де відсутня культура харчування, правильне уявлення про здорове харчування. Дуже часто дітей примушують з’їдати все, апелюючи до того, що не можна викидати харчі. Пізніше для багатьох дітей переїдання стає звичкою.

/Files/images/лин 16.gif

Кiлькiсть переглядiв: 31